Вже цієї суботи, 23 травня, у Львові звучатимуть “Джазові історії”. У Ринку зброї “Під Арсеналом” Олексій Коган у супроводі джаз-бенду розповідатиме про світових зірок джазу. Присвячений цей концерт буде учасникам попередніх фестивалів Alfa Jazz Fest, що з 2011 року збирає у Львові відомих виконавців “музики свободи”.

Ми запитали в Олексія Когана про те, чим буде особливим суботній концерт, як розвивається український джаз і яким буде Alfa Jazz Fest-2015 у Львові.

Фото з Facebook Ігоря Петрова

Ви привезете до Львова 23 травня “Джазові історії”. Це не просто концерт і не просто своєрідна лекція про джаз, а мікс одного й іншого. Як виникла ідея робити такий формат?

Мені здається, що завжди люди, які цікавляться музикою, цікавляться тим, щоб подивитись на улюбленого музиканта дещо під іншим кутом. І я дуже часто бачу те, чого не бачать наші слухачі і глядачі, тому мені здається, це цікаво. І досить першого подвійного альбому, а я вже записав другий, і у Львові презентуватиму деякі речі вже з нових моїх розповідей. А перший досвід на презентації у “Львівській копальні кави” на попередньому львівському фестивалі, мені здається, був дуже вдалим, було багато людей. Виступ супроводжується живою музикою, що надає цьому проекту особливий шарм.

Про що Ви розповідатимете 23 травня у Львові?

Навіщо мені про це розповідати, щоб вам було нецікаво? Хай залишається інтрига. Буду розповідати про музикантів, яких усі добре знають, а якщо не знають, то дізнаються.

Кого Ви очікуєте побачити на концерті?

Певно що шанувальників музики. У Львові, мені здається, їх багато. Сподіваюсь побачити своїх друзів. Мені дуже хочеться всіх побачити. Я запрошую всіх від душі. Якщо комусь не сподобається, не знаю, чи зможу компенсувати вартість квитка, я, до речі, не знаю, яка вона, але сподіваюсь, такого не буде. Будемо з вами спілкуватися щиро і відверто.

За Вашими спостереженнями, якою в Україні є аудиторія, що слухає джаз? Чи можна говорити про популярність\непопулярність джазу в Україні, серед масового слухача?

Мені здається так, але ви не забувайте про те, що все одно джаз — музика не еліти. Це моя думка, це музика не елітарна, а музика меншини. У меншини оцієї вік — як у звичайних людей. На наших концертах, за моїми спостереженнями, можна побачити навіть дітей. Скажімо, від 15 років і до віку, доки ще можна кудись ходити.

Ви називаєте джаз класикою ХХІ століття. Чому?

Тому що це музика, яка наближається до класичної за своєю формою: тим, що в ній відбувається, своєю композицією, за сприйняттям. Це не музика, яка має розважати, хоча розважальний джаз теж існує. Все ж таки, мені здається, - це класична музика ХХ століття. Послухайте найкращі зразки світових музикантів, не обов'язково американців. Тут можна згадати виступ Джона Маклафліна, який на прес-конференції у Львові сказав: “На щастя, джаз перестав бути американським привілеєм”.

Дивіться також: Rock&Jazz: 3 топ-концерти травня «Під Арсеналом»

Світовий джаз — це одне. А український? Наприклад, під час Alfa Jazz Fest у Львові джазменам зі світовими іменами вручають премію імені Едді Рознера. Він досить тісно пов'язаний з історією Львова, але львів'яни, здається, не дуже про це знають? А це ж ще одна нагода розповідати світу про місто. Чому так склалось, як гадаєте?

Мені здається, історія українського джазу ще досить мала. Якщо згадати, що нашій незалежності досить мало років — рано про це говорити. Хоча в історії українського джазу є люди, які, можливо, не заслуговують такої премії, але точно заслуговують уваги. Це вже запитання, мабуть, не до мене. Вся моя робота присвячена тому, щоб пропагувати все, що відбувається в Україні. Це стосується і новітнього джазу. (Маю на увазі, що з 91-року я викладаю в училищі, і це стосується імен.) До речі, у Львові було декілька концертів, присвячених Богдану Веселовському, це знакова постать для української музики естрадної, джазової - середини 30-40 років ХХ ст. Спочатку в інтернеті можна було знайти інформацію про цього музиканта тільки в програмі Олега Скрипки під назвою "Серце у мене вродливе", і там йшлося про те саме львівське "Кабаре джаз", засновником якого був Веселовський. А я, до речі, про пана Веселовського чув від моїх слухачів, від Володимира, який телефонував мені на радіо років 10, який до речі знав особисто пана Веселовського. Тому я про це розповідаю, коли є нагода.

Фото Jazz in Kiev

А сучасний український джаз. Яка з ним ситуація? Як він розвивається?

Я вже казав про це багато разів, він розвивається так, як має розвиватися. Не більше і не менше. В джазі нічого не може бути зроблено під тиском. Мені здається, що сьогодні ситуація досить гарна. Для мене основним здобутком української незалежності є те, що коли ви візьмете у руки десять останніх дисків українських джазменів, джазові стандарти, тобто загальноприйняті речі, які граються у всьому світі, будуть може на одному-двох дисках, а решта дисків — це буде оригінальна авторська музика українських джазових виконавців. Тому нікуди не треба поспішати. Треба пам'ятати слова Юбі Блейка, одного зі старійшин американського джазу, який колись сказав: “Джазу добре там, де він є”. Там де йому погано, там його не буде. Він є у Львові — значить йому там добре!

Не можу не запитати про наймасштабнішу музичну подію цього року у Львові, для якої Ви маєте відношення: Alfa Jazz Fest. Рішення його проводити було складним і дуже важливим. А як світові музиканти реагували на запрошення їхати до Львова у такий непростий в країні час? Чи були такі, що самі зголошувались до участі? Чим цьогорічний фестиваль відрізнятиметься від попередніх?

Є різні люди, і є різний менеджмент у музикантів. Деякі менеджери починають прорахувати свої ризики, деякі менеджери можуть прикритися цією ситуацією, щоб відмовитись. Давайте будемо чесними. Є такі, які попри такий важкий час хочуть приїхати саме зараз, бо вважають це своїм обов'язком. Таким чином, граючи свою музику у Львові, музиканти підтримують народ України, який зараз, на жаль, знаходиться у стані війни.

Загалом, по-різному. Є люди, які просто бояться, і ми не можемо їх звинувачувати, тому що це люди. Є деякі контракти, де менеджери висловлюють якісь побоювання. Але так було в Києві і у Львові і під час мирних фестивалів, коли їхали музиканти, які не знали нічого про Україну, і вони боялися. А потім, коли вони бачили, як їх зустрічають, бачили публіку і те, що всі умови контракту виконані, вони заспокоювалися. Тим більше, у фестивалю Alfa Jazz Fest дуже гарна репутація. Коли ми запрошували музикантів на перші фестивалі, нам доводилося відправляти їх по 3-4 рази, а тепер достатньо одного разу. Це свідчить про довіру музикантів до Alfa Jazz Fest.

А те, що минулий фестиваль робити було не просто, я навіть сказав зі сцени під час закриття фестивалю — те, що це був найдраматичніший фестиваль в моєму житті. І я не хочу, щоб це повторилося. Я мрію про те, щоб ми повернулись до умов, в яких ми проводили перший, другий та третій фестивалі.

Квитки на концерти вже у продажу: в клубі Ринок зброї "Під Арсеналом", у Криївці (пл. Ринок, 14), в інфо-центрі Just Lviv It (пл. Ринок, 10) та Just Old Tram (біля Федорова).

Довідка: Олексій Коган — автор і ведучий понад 5 тисяч радіопрограм, що виходять в ефір з моменту зародження українського радіо — з 1989 року — і донині. Автор програми “Jazz з Олексієм Коганом”, що виходив в ефір на каналі ТВі. Продюсер і арт-директор компанії Jazz in Kiev, куратор Волошинської сцени фестивалю “Джаз Коктебель”, арт-директор Alfa Jazz Fest у Львові, член Міжнародної джазової асоціації журналістів.