Продовжуємо навчатися і розвиватися у нашому !FEST-університеті. У середу, 20 травня, слухали режисера та актора, директора Львівського театру ім. Леся Курбаса Миколу Березу. Він розповів, як акторські вміння можуть бути корисними для пізнання себе звичайним людям: офіціантам, директорам, бухгалтерам. А ще — поділився цікавими історіями про поєднання непоєднуваних на перший погляд професій: служіння в церкві, роботи діджеєм та актором.

Про пізнання себе

Я мав бути священиком. Готувався до цього, прислуговував у церкві. І одночасно працював діджеєм. Було дуже цікаво бачити на дискотеці ввечері дві здивовані пари очей тих людей, які вдень приходили до мене в храм на передвесільні навчання.

Завжди йти за течією — це дуже природно. Але який неоціненний досвід можна отримати, коли починаєш рухатись проти течії. Всупереч собі, а часом — всупереч іншим.

Кіно — це дуже особливий досвід. Щоразу в мене інша відповідь на запитання, що важче — кіно чи театр. Унікальність театру в тому, що все відбувається тут і зараз. Нічого не зміниш, не переграєш ще раз. А в кіно, здавалось би, простіше, бо є дублі. Натомість часто є незадоволення собою, коли дивлюсь на результати роботи. Це складно, бо завжди знаходиш якусь помарку в собі. З іншого боку, це гарний досвід, що допомагає примиритися з собою, прийняти себе.

Ми не завжди можемо подивитися на себе зі сторони. А переймаючи чиюсь модель поведінки, ми бачимо себе в нових умовах, помічаємо речі досі нам не помітні.

Про акторство

Акторство багато в чому річ парадоксальна і алогічна. Якщо це в собі розвивати, воно допоможе розвивати акторські вміння загалом.

Ти повинен ставитися до себе, як до інструмента. Інструмента з фізичною оболонкою, емоціями, почуттями, підсвідомістю. Весь цей багаж є, і з ним треба навчитися свідомо працювати.

Акторство — це твій персональний діалог із собою. Я не є відлюдькуватим, але в театрі зрозумів, що мені кайфово бути самому. Я займаюсь обсервацією себе. У звичайному житті це також дуже корисно для самопізнання. Я зрозумів, що сюди, в акторство, я потрапив, аби мати особливі засоби, інструменти, ситуації, що допоможуть шукати, пізнавати себе.

Акторство — це служіння. Так, колись старі актори казали, що не “я йду на роботу”, а “я йду на службу”.

Про успіх

Я нічого не знаю про успіх. Лише коли я буду старим і матиму за спиною купу ролей, то зможу писати мемуари про це.

В акторстві успіх не можна вважати пунктом призначення. Звичайно, стаються якісь секунди успіху. Але часто ти можеш усвідомити це вже постфактум. І це круто, бо це не дає тобі зупинятися. В акторстві, якщо ти зупинився, бо “досягнув успіху”, то це — кінець! Та, напевно, так є не лише в акторстві. Це так, ніби у молодому віці ти вже свідомо погодився вийти на пенсію.

Будь-що, навіть плагіат, можна робити якісно, а можна — погано. Врешті, навіть плагіат, зроблений якісно, може стати процесом перетворення. Адже ти йдеш далі і щось твориш, адаптуєш його під себе, робиш своїм!

Часом, аби рухатися далі, треба не боятися відпускати те, що ти напрацював, чого досягнув.

Читайте також: 13 правил мандрівника від Ромка Колобка

!FEST-університет започатковано 2014 року, аби працівники компанії могли розвиватися і ділитися досвідом. Зустрічі відбуваються як з топ-менеджерами !FESTу, так і з друзями компанії. Раніше спікерами були: Юрко Назарук, Андрій Худо, Дмитро Герасимов, Вікторія Христенко, Юрій Заставний, Аврора Огородник, Наталя Шпот, Валерій Пекар, Софія Опацька, о. Богдан Кулик та інші.