Ресторан з оркестром — це не про наші часи? А якщо цей оркестр щовечора ще й збирає повний зал?! Знайомтеся, це ПРАВДА-orchestra.

Театр пива "Правда", що відкрився у грудні 2014 року у Львові, вже відомий у світі — і не лише завдяки смачному мануфактурному пиву, яке тут варять. Але й оркестру, який радять послухати друзям усі, хто хоч раз побував тут на концерті! Як виник такий незвичний оркестр і як йому вдається щоразу все більше вражати слухачів, ми запитали у лідера ПРАВДА-orchestra Романа Вовка.

Яка історію створення ПРАВДА-orchestra?

"Жива музика" в закладах — це часто гітара і клавіші. Ми ж вирішили робити справжній оркестр, що буде виступати у ресторані! Спочатку ми адаптували кілька творів для прослуховування, з ними ми виступили в Львівській копальні кави у листопаді. Склад усім сподобався — і ми почали працювати у «Правді». Наша особливість у тому, що ми оркестр, який грає кавери.

Ми не граємо будь-чого, твори спеціально відбираються. Тут має бути правильна музика, гарна музика. Це ACDC, Metallica, Frank Sinatra, Adele, Maroon 5, саундтреки до відомих фільмів. Граємо і багато українського: "Океан Ельзи", Братів Гадюкіних, Скрябіна... Останнім часом пісні Скрябіна дуже актуальні. І він з Львівщини! Граємо його твори "Люди як кораблі", "Старі фотографії". Дуже легко їх аранжувати на наш склад. На біс підбираємо твори на зразок "Червоної рути", люди люблять її співати хором. І ми даємо їм співати, спеціально робимо зупинки, працюємо з публікою. Особливо в останньому сеті, коли публіка вже розігріта. Їм це дуже подобається!

Я займаюся аранжуваннями уже шість років, тому роблю їх і для ПРАВДА-orchestra. Щомісяця пишу дуже багато матеріалу.

Ви керуєте оркестром, пишете аранжування і ще й граєте!

Я — трубач. Закінчив Львівське державне музичне училище імені Людкевича і музичну академію імені Лисенка. Працював в оркестрі штабу Західного оперативного командування, опісля - Академічний молодіжний симфонічний оркестр «ІNSO-Lviv». А з грудня – я у ПРАВДА-orchestra.

Скільки людей грає в оркестрі?

Спершу мав бути один склад — 10 людей. У цьому складі ми грали наші перші 20 творів. Але за перший місяць музиканти фізично втомлювались, ще й інструменти духові. І мали у місяць лише п'ять вихідних (оркестр виступає у ПРАВДА-orchestra на площі Ринок, 32 щодня, крім понеділка). Це доволі складно, тому ми вирішили створити другий склад. Тепер нас 20! Один склад працює з вівторка до четверга, і вони грають по два сети по 45 хвилин (з 20:00 до 22:00). А у п'ятницю-неділю другий склад грає уже по три сети — з 20:00 до 23:00. Але ми можемо мінятися: наприклад, кожен трубач знає партії першої, другої та третьої труби, тож може замінити іншого у будь-який момент. А ще дуже добре часом міняти між собою учасників двох складів: музиканти, які мені здавалися слабшими, підтягуються за сильнішими. Це дуже позитивно, так ми ростемо!

Склад на один концерт це: три труби, два тромбони, туба, саксофон-тенор, саксофон-альт, кларнет (або саксофон-сопрано) та ударна установка. Мені ще не траплявся такий склад, принаймні у Львові. Принаймні, кавери у Львові таким складом точно виконують вперше! У нас немає конкурента :)

А як ви шукали людей в оркестр?

З багатьма я вже був знайомий зі студентських років, з багатьма виступав на концертах. Учасники не лише зі Львова, є люди з усієї України. Наприклад, наш тромбоніст Ескендер — з Криму. Частина — студенти Львівської консерваторії. І вони вже мають роботу і вдосконалюють свій професійний рівень: наша головна вимога — працювати максимально якісно!

Як часто граєте нові пісні? Чи взагалі складно "зігратися" разом?

Коли накопичується 4-5 нових творів, я роблю репетиції — окремо для кожного складу. Є твори, які на слуху і які йдуть легко. Є ті, що потребують більше роботи, наприклад, відома Highway to hell — там складна партія для труб.

Всі твори довелось робити з нуля, бо в оригіналі їх грають зовсім інші інструменти. На одне аранжування може піти день, на інше — три-чотири дні. Сьогодні в нашому репертуарі вже понад 50 творів.

Ми не просто відтворюємо пісні. Ми перекладаємо музику одних інструментів на інші. Наприклад, рок-музика — це гітари, у нас їх немає. Тому їхні партії я повинен перенести на наші інструменти. Гітару у нас заміняють, наприклад, тромбони з тубою! Базово свою роль зберігає лише барабанщик.

Люди приходять випити пива, а ви починаєте грати і кардинально змінюєте їхній вечір. Цікаво спостерігати за їхніми емоціями?

Останнім часом наші виступи переростають в масові гуляння. Просто грає оркестр, а публіка як на танцях! І це заводить музикантів, ми переймаємо одразу цю енергетику. Рідко буває, що публіка пасивна. Зазвичай, до другого-третього сету ми і її розігріваємо. Ще люди дуже відчувають наш настрій, це помітно.

За вечір можемо зіграти до 30 композицій, а ще нас завжди кличуть на біс. Іноді й 5 разів! Часом музиканти вже перевдягнулись з форми, а їм доводиться повертаються з роздягальні, бо публіка стоїть і скандує. Але це духові інструменти, і хлопці дуже втомлюються. Тому зайвий вихід на біс може означати, що завтра усім працюватиметься складніше!

Ще нам пишуть записки, а нашому харизматичному барабанщику Роману навіть зізнаються в коханні, просять номер телефону!

Дуже приємно, коли приходять постійні відвідувачі "Правди", ми їх впізнаємо. Кажуть: "Це вже наше місце. Ми тут з хлопцями щотижня приходимо на пиво й оркестр!".

А що найбільше просять зіграти?

Переважно, "Зелені очі" Океану Ельзи. І дуже часто — Скрябіна, особливо пісню про маму, також Бреговіча...

Часом дозволяємо собі імпровізації. Під час виконання пісні "Вона" Чубая чи "La Bamba" гурту Los Lobos кожен з музикантів може зіграти власну імпровізацію. В такі моменти у залі дуже добре можна відрізнити людей, дотичних до музики: в них загоряються очі, бо вони розуміють, що це — імпровізація!

Ресторанні оркестри у Львові — це давня традиція, про яку забули...

Так, в "кабаках" зараз є зовсім інше поняття "живої музики". Ноутбук, мікрофон — і співають. Нашим завданням було створити правдивий оркестр, бо ж сам заклад має назву “Правда”. Тут кухня і пиво правдиве, музика правдива. І якщо вимкнуть світло у закладі, де працюють за ноутбуком чи клавішами — це кінець історії. Якщо ж вимкнуть світло у нас — оркестр продовжить грати!

Інша річ, що такий склад, яку нас, як правило, не виконує кавери. Коли спочатку мені поставили завдання написати "Океан Ельзи" для нашого виконання, я не знав, з чого почати. Бо там, наприклад, гітари, вокал. Коли вдалося перекласти один твір, другий, третій, і людям це почало подобатися, я зрозумів, що це круто!

Яким бачите розвиток ПРАВДА-orchestra?

Моя мрія, аби оркестр у майбутньому їздив на гастролі. Гастролі — це така річ, яка гуртує людей. Ми всі сідаємо в один автобус і поки їдемо, разом відпочиваємо, спілкуємось. На гастролях ми знайомимось з іншими музикантами, слухаємо іншу, нову музику. Це додатковий досвід, нові ідеї. Так ростуть усі музиканти. Поїздки дуже надихають.

В першу чергу хотілося б поїхати в Німеччину. Це — країна пивних та музичних фестивалів, там полюбляють духові оркестри. Пивні фестивалі без оркестру в Німеччині не відбуваються, тож це нас дуже пов'язує. Спочатку оркестри йдуть ходою по місту, в якому відбувається фестиваль, аби всіх запросити. А потім вже відбуваються виступи і пивні дегустації.

Ми — оркестр — частина Театру пива. Оперний театр має свій оркестр чи філармонія. А ми — оркестр Театру пива "Правда". І ідей для розвитку дуже багато!

Театр пива "Правда" відкрили у Львові на площі Ринок, 32 у грудні 2014 року. За понад півроку роботи тут зварили 11 сортів розливного пива та 8 — пляшкового. Цікаві цифри про "Правду" читайте тут.