Може вже хто встиг скуштувати — ми відкрили новий проєкт. Гризло - то про мнясо. Фактично сама страва - то є курка, смажена на грилі, до неї готуєм лаваш-паляницю, додаєм салат, соус, дегідровану квашену капусту.

То все разом - порція на 700 г. Так би пояснити - то багато, дрібнішим кубітам порада першу порцію одну на двох брати, хлопцям - навіть на голодний шлунок, наїстесь порцією 100%, очі би йно їли, знаєм, але... 

Дислокація - в Театрі пива Правда. Але це окрема і довга історія, в котрій пасувало би орієнтуватись.  

Всі знають знаменитого американського ведмедя Грізлі, але мало хто здогадується, що назва та пішла з наших Карпат. Знають того звіра переважно місцеві гуцули, бо страх перед тим невеликим чудовиськом передається змалечку. Карпатське Гризло - то шось середнє між Грізлі, вівчуром та депутатом. Невелике, але з кігтями як у справжнього Грізлі, страшенно нагле, ліниве та непристойно виховане.

Максиміліан Сила-Новицький, галицький науковець-натураліст, знаний турист та автор першого в світі і в Галичині природоохоронного закону, у своїх замітках з подорожей Карпатами за 1867 рік згадує тварину, що її ненароком здибав, і яку гуцули в своїх оповідках називають Гризло. Новицький описує її так: «Невеликий, завбільшки з великого собаку, ведмідь з хитрими очима та величезними, як на такого дрібного звіра, пазурями».Є у замітках Максиміліана Новицького і замальовка Гризла, зроблена його помічником, художником-натуралістом Олексою Кокоревським,  і то єдине наукове свідчення існування Гризла. Ті малюнки не увійшли до підручників та наукових праць Новицького, і лиш випадково знайшлися в його особистих архівах.

Має Гризло лиш одну слабкість - харчується тільки свійськими курми. Приходить по вечорах, відкриває курник, розриває кігтями птаха на кавалки та смакує. Далі кімарить по горах, доки знову не зголодається. Всі гуцули то знають і мусят завжди залишати одну курку-смертника назовні курника, аби та потвора не лізла всередину і не товкла більше. Такий собі курячий відкат. Від чого їм робитсі неймовірно соромно, і жоден гуцул під загрозою смерти ніколи не признається, шо вірить в Гризла і, тим паче, має з ним справу. Від чого Гризло робиться одним з найзагадковішим ссавців, що живуть на планеті. Не кажучи вже про Карпати, де він і живе. Навіть ті, хто його бачили, обертають голову і кажуть, що то дурні вигадки, і курей вони просто забувають. І лиш на Великдень вся популяція Гризла дає спокій курникам. Рівно від Вербної до Провідної неділі вони товчуться під церквами, прикидаючись вівчурами і благими очима дивляться на кошики, які несуть під церкву селяни. Тому часто можемо бачити зображення Карпатського Гризла на гуцульських великодніх писанках. 

Але ніхто ніколи не признається, шо то ведмідь. :)

То тепер, як вже троха знаєте історії, - інструкція, щоб розуміли як то з‘їсти і могли пояснити тим друзям, котрих приведете з собою