Біля "Діани" станцюють по-дорослому
19.06.14
У суботу, 21 червня о 17:00, у Відкритій кав'ярні  "Біля Діани  на Ринку"  усі охочі зможуть подивитися виступ  танцювального колективу "Аматор". Цікавинкою колективу є те, що його учасники - це літні люди, які вибирають активний спосіб життя та не бажають сидіти вдома. Докладніше про колектив нам розповіли один з ініціаторів його створення Степан Романович  та хореограф Ірина Давидівна.



Розкажіть будь ласка, це була Ваша ідея? 

 Степан Романович: Ви знаєте, з самого початку була створена група "Здоров'я", створила її  "Самопоміч". Ми приходили, робили різні вправи, тобто зарядку, але для такого покоління, "молодого", нашого це не зовсім зручно, і ми вирішили рухатись більш в напрямку спортивного танцю. Я познайомився з Іриною Давидівною, що зараз є нашим керівником, підійшов до неї, спитав, чи можна було б з нею займатися. Вона прийшла сюди (студія знаходиться в палаці культури ім. Г. Хоткевича), і ми рік вже займаємося, організували таку групу. Займаємося з превеликим задоволенням, і не тільки я - інтузіастів багато, в когось краще виходіть, в когось гірше, але загалом усі задоволені, і всі рухаються. Життя - це рух. 

Я бачу, що атмосфера у вас дуже жива…. Який вік учасників вашого колективу?

Степан Романович: Вік наших учасників - від 50 до 80 років. Можна навіть сказати, що вік - з 8 до 80, бо до нас ще ходять маленькі діти, щоправда, вони окремо займаються, для них є окрема програма. Репетиції в нас цілком буденні. На відміну від наших виступів. Ми вже виступали у Театрі юного глядача, мали виступати на день міста перед Оперним. Нас досить часто запрошують, а наші дідусі - бабусі раді, що люди їх бачать. Так більш цікаво і людям, які дивляться наш виступ, і нам… Нам приємно виступати, бо ми можемо показати, чого ми навчилися, що ми можемо, на що ми здатні.

Чи можете Ви якось проаналізувати, як люди змінюються з того моменту, коли тільки приходять, і дотепер, завдяки танцям?

Степан Романович: Ви знаєте, кожна людина змінюється. В нашому віці вже є різні хвороби, а за рахунок такого загального піднесення та інтенсивного руху вони відступають, зменшується вага, покращується настрій. Можу сказати на власному прикладі: в мене за цей рік зменшилася вага на 12 кг, крім того, раніше тяжко було рухатись, нахилятися…. І така картина практично у всіх. І жіночки стають більш фігурними, стрункими…. І вони із задоволенням ходять. Це , звичайно, також завдяки нашому керівнику, Ірині Давидівні. Вона і режисер-постановник, і придумує наші танці. Крім того, вона цим займається на громадських засадах. Тобто це така можливість для літніх людей не сидіти вдома, спілкуватися, рухатись…

Тобто можно сказати, що це певною мірою клуб спільних інтересів?

Степан Романович: Так, саме так. В нас вже певною мірою сформована спільнота. І так набагато цікавіше, бо що таке група "Здоров'я"? На неї ходити бажаючих було небагато. Особливо чоловіки ходили неохоче. Ще жіночки йшли, а чоловікам таке було не дуже цікаво. А на ногах стояти і рухатись, танцювати, цікавіше набагато…

Ну, я так розумію, і спілкування тут має досить велике значення?

Степан Романович: Абсолютно вірно. Ну, і є видимий результат: ми освоїли вже досить велику програму - кілька видів танців…Тобто це і самореалізація, і спілкування, і користь…

Розкажіть будь ласка, чим вам подобається викладати танці саме в групі такої вікової категорії?

Ірина Давидівна: Мені цікаво розбити стереотипи. Бо всі ніби звикли, що старші люди не ведуть активний спосіб життя. Вони вже сидять перед телевізором чи на лавочці. А насправді можливість є. Люди у своїй більшості поводяться так, ніби ніколи не стануть старшими. І цікаво показати, що вік - не причина сидіти вдома. Я хочу, щоб серед старших людей такий напрямок розвивався.

Таке враження, що у людей старшого віку такий самий інтузіазм, як  у дітей….

Ірина Давидівна: Це правда. Просто люди 30 - 40 років ще мають повно проблем: діти, робота. А коли люди старші, то вони завдяки танцям вивільнюють енергію. Ну і самореалізуються також. Ще не все, можливо, виходить так як треба, але поступово все вийде. Це також важливо - мати якісь цілі, до яких потрібно йти.

 
Що б ви сказали, якби могли звернутися до широкої аудиторії людей саме вашого покоління?

Степан Романович: Я б їм побажав не сидіти вдома, більше рухатись. Йти до людей, спілкуватися, рухатися… Якщо людина сидить, вона замикається в собі. А спілкування, фізичні навантаження потрібні для здоров'я. Це зараз стосується і молодого покоління. Воно зараз більше прив'язане до техніки, до пультів, комп'ютерів. Тому у сучасної молоді також з'являються захворювання, спричинені браком фізичних навантажень. Тож ми можемо на нашому прикладі показати, як важливо рухатися незалежно від віку.